Ось і настав Новий 2010 рік…Рік надій і сподіваннь на краще майбутнє для моєї родини, моїх друзів, земляків…
Аж ось, 5 січня новина!!!Влада напередодні 1 туру президентських виборів «роздає призи»!!! А саме, автомобілі швидкої допомоги для сільської медицини, і найголовніше, один з них, їде на мою Батьківщину, у село Новопетрівка, Магдалинівського району.
Я щиро раділа за своїх односельців, яким не доведеться тепер годинами чекати допомоги у випадку недуги… Була рада за лікарів Новопетрівської амбулаторії, яким більше не потрібно буде і в день і в ночі долати кілометри пішки, або коли дозволяють погодні умови, крутити педалі власних велосипедів, допомагаючи односельцям. Тим паче що коли приходять вихiднi, медична сестра залишається на дiльницi сама. Возити отриману у районній лікарні вакцину для щеплень, на власних плечах, у рейсовому автобусі, за власні кошти…
Тому, на сімейній нараді було вирішено допомогти односельцям в отриманні авта… І ось, 6 січня, на передодні Різдва, о 5 годині ранку, стоїмо з чоловіком на пероні Київського залізничного вокзалу, зустрічаємо земляків: головного лікаря Новопетрівської амбулаторії Іванька Анатолія Олексiйовича, та чоловіка, якому запропонували бути водієм швидкої- Волошко Володимира Васильовича. Хочу зауважити, що коштів хоча б на квитки, сільська влада не виділила, мотивуючи їх нестачею, і обіцявши повернути коли будуть.
Описувати всі перипетії того дня, немає сенсу, тому коротенько: зустріли, допомогли в отриманні, заправили пальним в зворотній путь, провели кортежем по Києву, та перехрестивши, попрощалися.
Але як виявилося, сільська влада в особі Глиняної Таїсії Володимирiвни, не була зацікавлена в отриманні автомобіля.. Спитаєте мене чому? Не знаю..бо здоровий глузд мабуть цього не зрозуміє… (не уявляю, як вона після цього може дивитись в очi людям, вона ж сама була раніше медпрацiвником). Коли документи на авто вже були оформленні зусиллями односельчан, та мед працівників, пані Глиняна заявила, що «сільська рада на посаду водія не має коштів, і авто прийдеться віддати комусь іншому..» А в цей час, швидка виїжджає на виклики… Їх, як для села немало, в середньому 7-10 в день. Також траплялись випадки, коли вночі, потрібна було термінова госпіталізація, і хворих одразу ж, не чекаючи ранку, везли до районної лікарні.
Мед працівники, вирішили звернутися по допомогу до свого односельця, Мигура Григорія Федоровича, який наказав пані Глиняній зібрати позачергову сесію сільської ради, і згідно цього прийняти рішення.
Не зважаючи на рішення сесії сільської ради, що цей автомобіль просто необхідний людям, і ставка водія має бути, пані Таїсія Володимирiвна вирішила питання по своєму…
І ось, 27 березня, коли водій (який працює без ставки, та заробітної плати) заїхав додому пiсля виклику пообідати, додому до нього завітали кремезні чоловіки, які представились співробітниками вiддiлу боротьби з економічними злочинами, і намагалися «переконати» водія віддати авто. Коли нарешті в цих парубків попросили посвідчення і постанову на вилучення автомобіля, чомусь вони збентежились, вскочили в транспортний засіб, на якому приїхали, і накивали п’ятами…
Ніхто не знає, що за люди то були, та коли закінчиться свавілля пані Глиняної… Напевно, коли в людей відбере останнє…надію на те, що в момент скрути з ними поряд будуть чесність, порядність, та віра в краще майбутнє…